On Lviv's Ghost Signs: 'House with Stained Glass Window'

On Lviv's ghost signs from the book "The House with a Stained Glass Window" (by Żanna Słoniowska, 2015), which takes place in the early 1990s:

I always tried to read the city like a book, but it turned out that he knows the alphabet. Near the facade of a building, from which recently the plaster had crumbled, he said:
     "It's Yiddish: "coffee, tea, milk." Every spring Lviv sheds, uncovering on the facades letters from different alphabets. The current government treats this phenomena as a dangerous disease. Something like a rash. The symptoms, overcome in one place, then always appear in many other places. But homegrown doctors are confident in their skills and their chosen therapy."
    "And nothing works out for them?"
    "So far no. But this...won't last long. For me the stained glass window in your staircase is the last cultural membrane of the city. If it cracks, nothing can save it."
    "The fall of Rome?" I suggested hesitantly.

***

Про львівські написи, з книжки Жанни Слоньовської "Дім з вітражем" (с.68):

Я завжди намагалася читати місто як книгу, але виявилося, що ось він - знає абетку. Біля фасаду одного будинку, з якого недавно обвалилася штукатурка, він сказав:
     - Це мовою їдиш: ,,кава, чай, молоко". Що року на весну Львів линяє, відкриваючи на фасадах літери з різних алфавітів. Нинішня влада ставиться до цього явища як до небезпечної хвороби. Щось на кшталт висипки. Симптоми, подолані в одному місці, з'являються щоразу в багатьох інших місцях. Проте доморощені лікарі впевнені у своїй кваліфікації та обраній терапії.
     - І в них нічого не виходить?
     - Поки що нічого. Але це... триватиме дуже недовго. Для мене вітраж на твоїй сходовій клітці - остання культурна мембрана міста. Якщо вона трісне, його вже ніщо не врятує.
     - Падіння Рима? - невпевнено підказала я.