Galician Culinary Dictionary

To supplement my "diaspora" dictionary, here's a list of Galician culinary terms. Some I have on my list, but here are many more.

ГАЛИЦЬКИЙ КУЛІНАРНИЙ СЛОВНИК

-А-
Аєрконьяк – яєчний лікер
Андрути – перекладений вафельний торт, вафлі.
Аниж – аніс
Арак – алкоголь
Афини – чорниці

-Б-
Баняк – горщик, казанок.
Бараболя, бульба – картопля.
Бараболянка, бульбянка – кишка, начинена тертою сирою бараболею, з шкварками. Спочатку підварюється а потім смажиться чи запікається.
Біґос, бігус – тушкована капуста. Готується з квасної і свіжої капусти, з м’ясом та вуджениною (див. вудженина)
Бібкове (бабкове) листя – лаврове листя
Бішкопти – бісквіти. Часто вживається в значення бісквітного печива, а не бісквітних коржів до торту.
Бритванка – форма для запікання, переважно прямокутна або квадратова
Будин, будинь – пудинг
Брайтрура, байтура – духовка

-В-
Вуджений, вудженина – копчений
Виделець – виделка
Вепровина, вепрове м’ясо – свинина
Воловина – яловиче м’ясо
Вушка – маленькі варенички, із зліпленими хвостиками, переважно з грибами. Обовязковий додаток до Різдвяного борщу.

-Г Ґ-
Ґалярета, галяретка – желе
Галка мушкательова – мускатний горіх
Гаманове вухо – тісто у формі трикутника, посередині якого покладено повидло, а кінці загнуто доверху
Гамати – їсти
Ґуґлі – кульки з м’ясного фаршу, готуються з додаванням овочів і круп, часто рису
Ґрисік – манна каша
Ґоґодзи – брусниця
Гечі-печі – шипшина
Гвоздики – (Caryophyllus aromaticus L.), бруньки вічнозеленого дерева з родини Миртових, спеція

-Д-
Дактилі – фініки
Душений – спосіб приготування, тушкований
Душенина, душеня – страва приготована способом тушкування
Драглі – часом в значенні студенець (див.) а часом в значенні ґаляретка (див.)
Дріб – птиця

-Ж-
Жовтець – майонез

-З-
Завиванець – рулет
Заєць, заяць, фальшивий заєць – страва з фаршу, печеного в формі.
Засипанці – страва з рідкої каші та порізаної картоплі.
Запражка – підсмажене борошно, використовується для загущування соусів. Найпростіша запражка готується з молока і борошна, з додаванням солі і спецій.
Закришка – набір зеленини та овочів, які додають до зуп і юшок. Морква, корінь та зелень петрушки, пора, селера.
Засмажка – див. wiki
Затирка – 1. розтертий часник з салом і сіллю 2. страва з борошна, розтертого з жовтками і звареного на воді, різновид клюсок.
Зеленина – зелень, пряні трави. Також вживається в значенні зелених салатів.
Зеленець – салата з сирих овочів. Наприклад зеленець з редьки. Також див. “сурівка”
Зглевілий сир – дозрілий сир, підсмажений з яйцями, цибулькою, приправами. Також називається “Кварґлі”.
Зупа – перша страва, суп. Див. переписи зуп

-К-
Каляфйор – цвітна капуста
Карманадлі – відбивані котлети в паніровці з сухарів
Клюски – макарони, локшина
Кулеша – кукурудзяна каша, зварена натвердо
Книдлі, кнедлі, книдлики – вироби переважно з картопляного тіста, часто з начинками, солодкими та соленими.
Конфітура – варення
Калярепа – кольрабі
Кисляк – квасне молоко
Келішок, келишок – зменшення від “келих”, див. тут
Кєль, кель – савойська капуста
Кварґлі – те саме, що зглевілий сир
Креденс – кухонна шафа, зазвичай з 3 “поверхів” – верхні шавки, зазвичай зашклені -для начиння, нижні шафки для обрусів, серветок, по середині ляда з шухлядами для видельців, ножів, тощо
Коляндра, колендра – коріандр
Крухе (тісто, печиво) – пісочне. Готується з великою кількістю товщу
Карафка – посуд для алкоголю, часто з притертим шкляним корком.
Канапка – бутерброд
Кльош – тареля на ніжці, для сервірування солодкого
Когут – півень. Також вживається в значенні “мачанка з олії і часнику”.
Кишка – страва із начинених кров’ю та м’ясом свинячих кишок.
Кашанка – різновид кишки, з кров’ю та гречаною кашою.
Кав’яр – ікра
Капусняк — зупа з квашеної капусти.
Крупник — 1. Зупа з крупами. 2. Горілка на меді
Кришити – різати

-Л-
Лазанки – 1. пласка і досить широка локшина; 2. страва, запіканка з лазанок і капусти
Логази – ячмінна каша
Ляне (ляте) тісто – рідке тісто на жовтках чи цілих яйцях, для заправляння зуп
Ліґуміна, легуміна – 1. прикм. “смакота”; 2. дрібні ласощі; 3. Консерви
Леденець – див. Студенець.

-М-
Мандибурчаник – пляцок з тертої картоплі.
Макаран – макарони, локшина
Міґдали – мигдаль
Медівник – медовий пляцок, з родзинками і горішками
Мармоляда – варення
Моздір – латунна або мідна ступка з товкачем
Морелі – вишні. Часом так називають теж абрикоси
Марципани – ласощі з мигдалю і цукру, в чоколяді. Часто використовують як загальну назву для ласощів
Менажниця – мисочки для сервірування закусок
Мачанка – 1. Заправка до салати з сметани, оцту, цукру і солі. 2. Сос з грибів, підливка. 3. Страва з домашнього сиру та сметани. Також до мачанки додають кришену зелень кропу та цибулі, вершкове масло, варене куряче яйце, заправляють меленим перцем, кмином, сіллю.
Мізерія – салатка з тонко нарізаних свіжих огірків, з цибулею і сметаною. Часом до мізерії додають помідори.
Мацьок – сальцесон
Муштарда, моштарда – гірчиця

-Н-
Набіл – молочне
Накипляк – пудинг
Надівання – фарширування. Надіваний – фарширований
Налисник – млинець
Накладанець – канапка, бутерброд
Ніци – тістечка-безе

-О-
Огірківка – зупа з квашених огірків.
Обрус – скатертина
Омаста – часто в значенні “смалець”, а також “сметана”. Масний додаток до каш чи картоплі.

-П-
Пляцок – солодкий або солений пиріг з тіста з начинкою
Пироги – вареники
Пательня – сковорода
Прітене молоко – кисляк з сиром і зелениною
Пенцак – перлова каша
Палюшки – страва з картопляного або сирного тіста, відвареного в воді, пальчики
Перекладанець – плячок з кількох шарів з різними начинками.
Пора – цибуля порей
Пляцушки – смажені пляцки
Парень – суфле, пудинг, готований на парі
Птисі – еклери
Пігви – айва
Паприка – подрібнений червоний перець. Залежно від смаку є гостра паприка і солодка паприка.
Паприкаш – страва, що заправляється паприкою. Наприклад, паприкаш з фасолі.
Печеня – страва з запеченого цілим шматка м’яса
Підбивка, підбиваний – заправлений сметаною або запражкою. Підливка.
Пишне, пихота – смакота
Пінник — десертна страва, яку готують з протертих фруктів та ягід, збитих у піноподібну масу.
Пструг – форель

-Р-
Рондель – глибша пательня
Ринка – нижчий банячок, переважно з довшою ручкою
Риж – рис
Роляда – рулет
Рольмопси – рулети з оселедця, з надіванням з квасного огірка і цибульки
Росіл – юшка на м’ясі або овочах
Рура – те саме що й брайтрура
Румбарбар, рабарбар – ревінь
Ропа – соляний розчин, використовується для засолювання м’яса або риби
Рум’янок – ромашка лікарська, чай з неї

-С-
Салата, салатка – салат
Салятерка – мисочка для салатки
Студенець – холодець
Струцля – штрудель
Слоїк – скляна банка
Селєра – селера, корінь і зеленина
Спіжарка – холодна комірчина, в якій зберігають варення, консервовані запаси, спечені солодощі
Солонина – сало
Саламаха – страва з завареного окропом борошна, переважно гречаного, Заправляється засмажкою з цибульки і шкварок, часником, або подається солодкою
Сос – соус, заправка за страви..
Старка – кожушок на праженому (кип’яченому) молоці
Стиранка, суканиці – страва з тіста, замішаного на яйцях. щипаного або тертого і звареного в молоці
Сурівка – салатка з сирих овочів
Сушеня – сушені яблука, грушки, сливки. З сушеня вариться узвар

-Т-
Таця, таца – піднос
Тареля – велика тарілка для сервірування
Тачати – розкаувати тісто
Тримбулька – цибулька-різанець
Терті пляцки – деруни
Товщ – жир. Свинячий товщ – смалець.
Трускавки – полуниці

-У-
Узвар – компот з сушені. Традиційний напій на Різдво.

-Ф-
Фасоля – квасоля
Філети – філе, наприклад рибне
Фіґи – інжир
Французьке тісто – слоєне тісто

-Ц-
Цвіклі – бурячки з хроном, заправлені сіллю, цукром і оцетом
Цвібак – бісквіт із сухофруками. Особливістю цвібака є те, що після випікання його ріжуть і підсушують в рурі скибочками. Від нім. zweiback – сухар
Цибулячки – крухе печиво з цибулею і маком
Цинамон – кориця

-Ч-
Чоколяда, чеколяда – шоколад

-Ш-
Шпарагівка – стручкова фасоля
Шпараґи – спаржа
Шпондер – частина свинячої туші, сало з прожилками м’яса
Шницлі – часто в значенні “котлети”. З фаршу, січеного або відбитого м’яса

-Я-
Яськи – велика біла фасоля
Ябчанка – 1. зупа з перетертих яблук, заправлена молоком і борошном. 2. охолоджений десерт з яблук, різновид пінників.

Це є короткий галицький кулінарний словник, хоча частина слів є вживаною і далеко поза межами Галичини. Частина слів – польського походження, частина – німецького, ще якісь – наші рідні словотвори. Це все тривалий історичний процес, і мені прикро, що багато гарних слів забуваються, або сприймаються ознакою низької культури. Їм на зміну приходять інші запозичення, це все природньо. Але хто заборонить вживати кілька гарних слів? ))

© Пані Стефа
#Львів #Lwów #Lviv #Львов #imlviv


Link: https://www.facebook.com/lvivukr/photos/a.355133787834181.101330.188732541140974/1216143075066577/?type=3

Comments

Popular posts from this blog

The Vanishing Galician Accent and How it Lingers in the Diaspora

Abandoned Kościółs in the Galician Countryside

Dakha Brakha: Ethno-Chaos Band